розковувати

розковувати: -ую, -уєш, недок., розкува́ти і розку́ти, -ую́, -ує́ш, док., перех.

1) Розбивати, роз'єднувати що-небудь, з'єднане куванням. || Знімати кайдани з кого-небудь. || перен. Звільняти від залежності, неволі, рабства. || Звільняти від підків (коня). Розковувати сили.

2) Куванням сплющувати, робити тоншим що-небудь.

3) перен. Звільняти від снігу і льоду (землю, водну поверхню).

4) заст., уроч. Перековуючи, робити з чого-небудь щось інше.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

розковувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
відковувати — ую, уєш, недок., відкува/ти і рідко відку/ти, ую/, ує/ш, док., перех. 1) Те саме, що розковувати. 2) рідко. Те саме, що виковувати. 3) тільки док., також без додатка. Закінчити, перестати кувати … Український тлумачний словник
розковування — я, с. Дія за знач. розковувати … Український тлумачний словник
розковуватися — уюся, уєшся, недок., розкува/тися, ую/ся, ує/шся, док. 1) Звільнятися від кайданів. || перен. Звільнятися від залежності, неволі, рабства. 2) Звільнятися від підков, губити підкови (про коней). 3) перен. Звільнятися від снігу і льоду (про землю,… … Український тлумачний словник
розкувати — див. розковувати … Український тлумачний словник
розкути — див. розковувати … Український тлумачний словник

Словари и энциклопедии на Академике